На зустрічі 14 серпня були присутні заступниця міського голови Надія Гуш, депутати Калуської міської ради, освітяни. Згідно з чинним законодавством, уже до 1 вересня Калуська міська рада має визначити заклад під такий ліцей. А до 1 вересня 2027 року — створити його.
Відповідно до концепції реформи загальної середньої освіти, яка триває в Україні, академічний ліцей — це освітній заклад для 10-12 класів. Після закінчення 9-го класу (гімназії) випускник може обрати або ж професійний ліцей (сьогодні — заклади вищої освіти І-ІІ рівня акредитації), де здобувати робітничу професію, або ж готуватися до вступу до закладів вищої освіти за профілем — в академічному ліцеї.
Ірина Люклян, начальниця управління освіти Калуської міської ради:
«На жаль, на сьогоднішній день ми не маємо положення про академічний ліцей. Законодавець ще не прописав, яким він бачить академічний ліцей, який ми маємо створювати.
Зараз тривають обговорення у громадах. Особливо, у громадах малих. Окрім того, що це має бути тільки третій ступінь, прописано, що кількість класів на паралелі має бути не менше три із 30 людей. Тобто, 90 дітей на паралелі. І в таких маленьких громадах, які біля нас: Войнилівській, Новицькій, Верхнянській, апріорі не набереться 90 дітей на паралелях. На сьогоднішній день попередній план, ліцеїв в області: від Войнилова починаючи – і до Долини планується тільки ліцей академічний у Калуші».
Таким ліцеєм пропонують визначити Калуський ліцеї №10. Він відповідає низці вимог, що стосується професійного рівня педагогів, інноваційної діяльності, матеріально-технічної бази тощо. Заклад має найбільше у громаді сертифікованих учителів (9 осіб), три педагоги є учасниками Державної служби оцінювання якості освіти, стільки ж — тренерами Нової української школи. Викладачка ліцею Ольга Кецмур — переможниця конкурсу «Учитель року-2018». Заклад — учасник пілотування Нової української школи, перший у громаді запровадив освітню програму «Інтелект України», профільне навчання, має досвід у створенні навчальних програм, організації дистанційного навчання, зокрема, викладання українознавчого компоненту, конференції, участі у конкурсах тощо.
Тетяна Федорів, директорка Калуського ліцею №10: «У червні на засіданні педагогічної ради проведено опитування серед педагогів щодо того, яким вони бачать 2027 році Калуський ліцей №10. Зі 120-и 32 педагоги вибрали варіант, що вони зважились би на роботу в академічному ліцеї. Це — високий показник, зважаючи на вимоги, які стоять перед тими педагогами. Їм треба буде самостійно розробляти навчальні програми, пропонувати свої новітні курси, бути готовими до того, що вони можуть один рік працювати, бо є запит і будуть учні на цей профіль, а наступного року із ними буде розірвано контракт. Зважитись педагогам із інших закладів перейти у академічний ліцей теж буде нелегко, вони будуть триматися за свої місця».
Крім того, ліцей №10 — опорний. Тут, окрім учнів із Калуша, навчаються 23 учнів мостищенської філії і 102 — підгорецької. Для поліпшення матеріально-технічної бази опорного закладу, отримано суттєве матеріально-технічне оновлення (п’ять лабораторій природничого циклу, кабінет «Захисту Батьківщини», автобус для довезення учнів). Із 2020 по 2023 рік на фінансування опорного закладу отримано 8,807 млн гривень (не враховуючи співфінансування із місцевого бюджету). Статус опорного допоміг закладу залучити 5,6 млн. гривень на модернізацію харчоблоку (спіфінансування із місцевого бюджету — 1,4 млн. гривень). Пілотування НУШ – 3,159 млн гривень (не враховуючи співфінансування із місцевого бюджету).
Попри те, що Калуський ліцей №10 має матеріальний і кадровий потенціал для якісної роботи у статусі академічного, виникають суттєві організаційні виклики.
Відповідно до планової мережі, у 2027/28 навчальному році, у громаді буде 979 випускників. А вже до 2033/34 року їхня кількість зменшиться до 618. Залучити навіть 50% у академічний ліцей педагоги вважають нереальним. Навіть, якщо прийде 35% випускників, відокремлений академічний ліцей у Калуші буде заповнений на 42% тільки у 29-30 навчальному році. У 2033-34 навчальному році його наповнюваність прогнозована на рівні 28%.
Виклики:
- перевести в інші заклади освіти 900 учнів 1-9-х класів;
- забезпечити робочі місця для 120 педагогів;
- подальша доля філій (зокрема, матеріальне оснащення, довіз учнів);
- кадрові проблеми, довезення, пансіон ліцеїстів;
- нелегка комунікація із педагогами, батьками.
Наразі законодавством не заборонено існування ліцеїв, які можуть мати структурним підрозділом гімназію і, як виняток, початкову школу.
Конфігурація ліцей + гімназія знімає частину викликів. Зокрема, перевести в інші заклади освіти треба 350 учнів початкової ланки, знайти роботі місця для 25 вчителів. У піковий 2027/2028 рік заповнення закладу становитиме 78%. Варіант не вирішує подальшої долі філії.
Конфігурація ліцей+гімназія+школа з залишенням філій не передбачає переведення учнів педагогічних працівників у інші освітні заклади. У 2027/28 роках навантаження ліцею становитиме 100%. Але саме цей варіант дасть можливість і використовувати існуючу практику профільного навчання, і адаптувати педагогів до змін, бо вони зможуть працювати у гімназії, якщо їхній курс не оберуть у ліцеї. Продовжуватимуть працювати філії — діти матимуть доступ до якісного оснащення лабораторій природничого циклу, налагоджене доведення.
Основним викликом залишається довезення ліцеїстів і пансіон.
Тетяна Федорів, директорка Калуського ліцею №10:
«Я, як і колектив, за тими опитуваннями, які ми провели, схиляюся до останнього варіанту. На сьогоднішній день законодавство нам дозволяє, оскільки ми є опорним закладом, оскільки у нас є філії».
Розуміючи важливість ефективної підготовки учнів Калуської і сусідніх громад до здобуття вищої освіти, на розгляд депутатів міської ради винесуть узагальнене рішення. Однак, в управлінні освіти запевняють: якщо буде змога, збережуть ліцей таким, яким він є зараз.
При цьому, у громаді вже зберегли традицію підготовки талановитих, обдарованих дітей, надавши статус наукового Калуському ліцею ім. Дмитра Бахматюка. Для того, щоб отримати цей статус, заклад мав відповідати високим критеріям. І він їх виконав, адже у Калуській громаді є традиція потужної середньої освіти, яку слід берегти і розвивати.