Сьогодні ми вшановуємо тисячолітню історію нашої держави, зміцнену поколіннями борців за свободу, скроплену кров’ю та оповиту незламною волею наших Захисників.
День Української Державності особливий у час війни. Він нагадує нам, що державність — це щоденний подвиг, зусилля мільйонів людей, які творять країну тут і тепер.
Це наші Воїни, які тримають небо і землю, це волонтери, лікарі, вчителі, кожен, хто своєю працею й вірою підтримує життя держави навіть тоді, коли ворог прагне її знищити.
Сьогодні ми відчуваємо державність як ніколи гостро. Вона болить, вона стукає у серці, коли читаємо новини з фронту, коли вшановуємо полеглих і дякуємо живим.
Ми розуміємо, що наша незалежність і наша держава не дані раз і назавжди. Вони виборюються щодня.
Вклоняємося тим, хто тримає Україну на своїх плечах. Ми дякуємо за силу й віру. Памʼятаймо, що ми повинні бути єдиними й стійкими, адже Україна — це кожен із нас.
Із Днем Української Державності!