У Калуській громаді вже п’ятий рік поспіль здійснюється екологічний моніторинг процесів просідання земної поверхні та засолення водоносного горизонту.
Причина – техногенна спадщина промислового минулого, яка і сьогодні впливає на довкілля та безпеку мешканців.
Що відбувається і чому це важливо? Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради Олег Тарбєєв пояснює:
«Упродовж десятиліть у межах Калуської громади здійснювався видобуток та переробка калійних руд. Після завершення виробничої діяльності залишились об’єкти, що формують складну техногенну ситуацію — це Домбровський кар’єр, хвостосховища, шахтні виробки. Як наслідок — просідання земної поверхні та засолення підземних вод, а також виникнення провалів у різних точках громади».
Для своєчасного реагування на такі зміни, з ініціативи Калуської міської ради впроваджено постійний екологічний моніторинг. Хто фінансує дослідження? 2021 рік — 420 тис. грн з обласного бюджету. З 2022 року — щорічне фінансування з місцевого бюджету відповідно до Програми охорони навколишнього природного середовища Калуської громади.
Роботи виконують фахівці з Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) — геодезисти, геофізики, геохіміки, серед яких доктори та кандидати наук. Їхні дослідження допомагають не лише фіксувати зміни, а й прогнозувати ризики на роки вперед.
«Цей процес не зупиниться за рік чи два. Фахівці говорять про 50, 100 або й 150 років. Повністю уникнути наслідків ми не можемо, але можемо вчасно передбачити загрозу та діяти на випередження», — наголошує професор ІФНТУНГ Едуард Кузьменко. Зараз проводяться дослідження на вул. Європейська (м. Калуш) — виконуються геодезичні заміри; в с. Кропивник — обстеження деформацій будівель.
Навіщо це громаді? Щоб знати динаміку просідання землі; щоб виявити рівень засолення вод і джерел; щоб передбачити появу провалів чи деформацій; щоб приймати правильні управлінські рішення — чи варто будувати, переселяти, укріплювати.
«Ми переконані: спостереження треба проводити постійно, поки не буде чітко зафіксоване призупинення негативних процесів», — додає професор Кузьменко.
Такі дослідження — це своєрідна система раннього попередження, яка дає громаді час і можливості діяти проактивно, а не реагувати постфактум.
Детальніше про моніторинг — у відео.