15 липня у Музеї-оселі родини Івана Франка КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» проведений круглий стіл «Державність України: історичні витоки і перспективи». У його роботі взяли участь місцеві історики, краєзнавці, калуські союзянки, просвітяни,к бібліотекарі, пластуни, сумівці, жителі Калуша і Підгірок, усі, хто уболіває за долю рідної Української держави.
Уже четвертий рік поспіль Україна відзначає День Української Державности, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Початково День Державности припадав на 28 липня – день пам’яти Володимира Великого, хрестителя Русі. Після переходу на новоюліанський календар дату святкування змістили – так що уже другий рік відзначаємо його 15 липня.
Наукова співробітниця музею-оселі п. Дарія Ониськів вела мову про історичні витоки Української Державности. Акцентувала на тому, що цей День є символом національної ідентичности, спадкоємности і суверенітету. Це свято є нагадуванням світовій спільноті про те, що Україна з давніх давен мала свою історію, культурні надбання і релігійні переконання. День Державности – це доказ того, що Україна ніколи не була «штучною» державою, як це намагається стверджувати країна-агресор. Цей день нагадує, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ. Прийняття Володимиром Великим у 988 р. християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемности. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.
Йшлося на круглому столі про те, що традиції Руси у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна. Говорила наукова співробітниця й про засадничі ознаки державности, які успадкувала Україна від різних державних утворень у своїй історії.
Голова калуської "Просвіти", в. о. директора МВЦ п. Леся Кирилович вела мову про походження і значення слова "Україна" опираючись на дослідження Зеновії Франко.
Другим важливим питанням круглого столу було обговорення ролі особистости у становленні державности. Д. Ониськів наголосила на важливій ролі у формуванні української державности Івана Франка, який виступав за об’єднання українських земель і розвиток національної свідомости. Був одним із тих, хто чітко сформулював українську національну ідею, яка включала в себе ідею державної незалежности, соборности і культурного розвитку.
Обговорюючи тему державности України не можна було не згадати видатну особистіть митрополита Андрея Шептицького. До речі, 2025 рік проголошено роком митрополита Андрея Шептицького. Славнозвісна цитата митрополита «Ідеалом нашого національного життя є наша рідна всенаціональна Хата-Батьківщина» багато про що говорить. Про економічний і соціальний бік розвитку нашої Хати-Батьківщини від Андрея Шептицького і втілення його ідей у нинішніх законопроєктах розповіла п. Viktorija Semegen Вікторія Семеген – калуська союзянка, дуже активна в громадському житті, економістка за фахом. "Історичні витоки державности, глибоко вкорінені в ідеях таких провідників, як Шептицький, формують перспективу стійкої та відповідальної держави, здатної будуватисвоє майбутнє у гармоніїї зі світом", – наголосила п. Вікторія.
Йшлося тут і про роль жіноцтва у становленні державности. Розпочали з княгині Ольги, яка відіграла важливу роль у становленні державности України, зокрема через проведення реформ, спрямованих на зміцнення влади та впорядкування управління. Плавно перейшли до ролі калуського жіноцтва у становленні державности, про тяглість у жіночому русі в Калуші. Про що власне й вела мову голова Калуської міської філії «Союзу українок» п. Люба Липовська.
Олег Ониськів – помічник судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської области, викладач Калуського фахового коледжу економіки, права та інформаційних технологій представив увазі присутніх роль суддів калуського повітового суду Степана Гладишовського і Вікентія Микласевича у становленні державности України.
Дуже приємно, що в роботі круглого столу взяли участь юні пластуни і сумівці: сестри Оксана і Зоряна Ониськіви, учениці Калуського наукового ліцею ім. Д. Бахматюка. Вони озвучили біографічні відомості пластунів села Підгірки, які брали участь в утвердженні державницької ідеї. Від організаторів круглого столу і співавтора ідеї п. Анатолія Мицака вони отримали в дарунок колекційний конверт, виданий Клубом колекціонерів «Калуш» до 135-річчя з дня народин співзасновника Пласту в Галичині, наймолодшого сина І. Франка Петра Франка.
Оскільки 16 липня минає 35 років із дня ухвали у 1990 р. Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет, то це питання було також внесене у порядок денний круглого столу. Про те, яке значення має цей документ в утвердженні державности України повідала п. Уляна Закасовська , головна зберігачка фондів Музейно-виставкового центру.
У роботі круглого столу також взяв участь начальник Архівного відділу КМР п. Володимир Корнага. Він говорив про роль архіву у збереженні національної пам’яти калуської громади.
Присутні обговорювали винесені на круглий стіл питання. Надзвичайно активними в обговоренні були краєзнавець п. Олег Дрогомирецький і п. Наталія Стасюк.
Учасники круглого столу переглянули фільм «Історія України за 15 хвилин» (запропонований Українським інститутом національної пам'яті).
За матеріалами Комунальний заклад "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради"