Сказ — це смертельне вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему людини та теплокровних тварин. Вірус передається через слину інфікованої тварини, найчастіше під час укусів. Однак можливе зараження через подряпини або потрапляння слини на слизові оболонки чи відкриті рани.
Загалом сказ можуть переносити як домашні, так і дикі тварини, наприклад, собаки, коти, лисиці, вовки, єноти, борсуки та кажани. У контактний спосіб людей з-поміж свійських тварин найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини.
Щоб мінімізувати ризик зараження сказом, тримайтеся на відстані від безпритульних або диких тварин, не слід їх торкатися, годувати з рук чи намагатися приручити.
Якщо вкусила, подряпала або заслинила тварина, негайно промийте рану водою з милом 15 хвилин або довше, потім обробіть краї рани антисептиком, що містить 70% спирту, або 5%-розчином йоду, накладіть стерильну пов’язку.
Наступний крок — терміново зверніться по медичну допомогу до лікаря.
Отримайте антирабічне лікування. Кількість ін'єкцій, необхідних для запобігання розвитку сказу за сучасними схемами вакцинації, — всього п’ять протягом 28 днів: по одному в нульовий день під час звернення до лікаря, а потім на третій, сьомий, 14-й і 28-й день. Антитіла у людини з’являються тільки на 12–14-й день після вакцинації, а максимальні їхні рівні досягаються лише через 30–40 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.
Самовільно припиняти чи порушувати курс щеплень не можна! Протипоказів до екстреної вакцинації немає.
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Вакцинація та інша профілактика для домашніх тварин
Вакциновані тварини не можуть передавати сказ. Власники домашніх тварин в Україні можуть безоплатно вакцинувати своїх улюбленців від сказу у державних ветеринарних установах. Вакцинацію необхідно повторювати щороку, щоб підтримувати надійний імунітет у тварин.
Інші профілактичні заходи, щоб захистити тварин від сказу:
- унеможливлюйте контакти домашніх тварин із дикими та безпритульними, адже вони можуть бути носіями вірусу;
- якщо поведінка вашої або чужої тварини викликає підозру — наприклад, з’являється агресія, страх води чи світла, — негайно повідомте ветеринарну службу.
Лікар-епідеміолог Калуського районного
відділу «ДУ Івано-Фрнаківський ОЦКПХ МОЗ» Мар’яна ФІЦАК