З метою приведення української антикорупційної системи у відповідність до стандартів Європейської конвенції з прав людини 17 липня 2025 прийнято Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення”.
Закон підвищив поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування
До внесення змін адміністративна відповідальність за статтею 172-6 КУпАП “Порушення вимог фінансового контролю” наставала, якщо посадовець зазначив у декларації недостовірні відомості про майно чи інші об’єкти декларування, розбіжність у вартості яких становила від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2025 році це до прикладу, від 302,8 тис. грн до 1 млн 514 тис. грн.). Адміністративне правопорушення виникає, якщо в декларації є недостовірні відомості на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (тобто в 2025 році це від 454,2 тис. грн до 2 млн 271 тис. грн).
Кримінальна відповідальність за ст. 366-2 ККУ ”Декларування недостовірної інформації” наступала, якщо розбіжності в декларації перевищували суму від 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 млн 514 тис. грн.) до 2 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб (6 млн 56 тис.).
Тепер у відповідній статті збільшені порогові значення: за частиною першою з 750 до 2,5 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2 млн 271 тис. грн - 7 млн 570 тис. грн в 2025 році); за частиною другою — на понад 2,5 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб (7 млн 570 тис. грн в 2025 році).
Закон знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті
Положення закону понизили порогове значення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 368–5 ККУ) до трьох тисяч прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 9 млн 084 тис. грн. Раніше кримінальна відповідальність посадовця наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.
Крім того, до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії — зокрема, членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
Змінено пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів
Також закон вносить зміни до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України “Пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави”, змінюючи різницю між вартістю набутих активів із законними доходами.
Тепер такий позов подається, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Раніше цей поріг становив 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Важливо! Оскільки в ч. 2 ст. 290 ЦПК України зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів” (далі - Закон), 1 ПМ дорівнює 2007 грн (станом на день набрання чинності Закону - 28 листопада 2019 року). Тобто позов про цивільну конфіскацію подається, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами дорівнює або перевищує 1 505 250 грн. Раніше цей поріг становив 1 003 500 грн.